немо́жний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | немо́жний | немо́жна | немо́жне | немо́жні |
родовий | немо́жного | немо́жної | немо́жного | немо́жних |
давальний | немо́жному | немо́жній | немо́жному | немо́жним |
знахідний | немо́жний, немо́жного | немо́жну | немо́жне | немо́жні, немо́жних |
орудний | немо́жним | немо́жною | немо́жним | немо́жними |
місцевий | на/у немо́жному, немо́жнім | на/у немо́жній | на/у немо́жному, немо́жнім | на/у немо́жних |