нена́висний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нена́висний | нена́висна | нена́висне | нена́висні |
родовий | нена́висного | нена́висної | нена́висного | нена́висних |
давальний | нена́висному | нена́висній | нена́висному | нена́висним |
знахідний | нена́висний, нена́висного | нена́висну | нена́висне | нена́висні, нена́висних |
орудний | нена́висним | нена́висною | нена́висним | нена́висними |
місцевий | на/у нена́висному, нена́виснім | на/у нена́висній | на/у нена́висному, нена́виснім | на/у нена́висних |