ненаді́йний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ненаді́йний | ненаді́йна | ненаді́йне | ненаді́йні |
родовий | ненаді́йного | ненаді́йної | ненаді́йного | ненаді́йних |
давальний | ненаді́йному | ненаді́йній | ненаді́йному | ненаді́йним |
знахідний | ненаді́йний, ненаді́йного | ненаді́йну | ненаді́йне | ненаді́йні, ненаді́йних |
орудний | ненаді́йним | ненаді́йною | ненаді́йним | ненаді́йними |
місцевий | на/у ненаді́йному, ненаді́йнім | на/у ненаді́йній | на/у ненаді́йному, ненаді́йнім | на/у ненаді́йних |