ненаї́дений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ненаї́дений | ненаї́дена | ненаї́дене | ненаї́дені |
родовий | ненаї́деного | ненаї́деної | ненаї́деного | ненаї́дених |
давальний | ненаї́деному | ненаї́деній | ненаї́деному | ненаї́деним |
знахідний | ненаї́дений, ненаї́деного | ненаї́дену | ненаї́дене | ненаї́дені, ненаї́дених |
орудний | ненаї́деним | ненаї́деною | ненаї́деним | ненаї́деними |
місцевий | на/у ненаї́деному, ненаї́денім | на/у ненаї́деній | на/у ненаї́деному, ненаї́денім | на/у ненаї́дених |