необліко́ваний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | необліко́ваний | необліко́вана | необліко́ване | необліко́вані |
родовий | необліко́ваного | необліко́ваної | необліко́ваного | необліко́ваних |
давальний | необліко́ваному | необліко́ваній | необліко́ваному | необліко́ваним |
знахідний | необліко́ваний, необліко́ваного | необліко́вану | необліко́ване | необліко́вані, необліко́ваних |
орудний | необліко́ваним | необліко́ваною | необліко́ваним | необліко́ваними |
місцевий | на/у необліко́ваному, необліко́ванім | на/у необліко́ваній | на/у необліко́ваному, необліко́ванім | на/у необліко́ваних |