| необов’язко́вий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | необов’язко́вий | необов’язко́ва | необов’язко́ве | необов’язко́ві |
| родовий | необов’язко́вого | необов’язко́вої | необов’язко́вого | необов’язко́вих |
| давальний | необов’язко́вому | необов’язко́вій | необов’язко́вому | необов’язко́вим |
| знахідний | необов’язко́вий, необов’язко́вого | необов’язко́ву | необов’язко́ве | необов’язко́ві, необов’язко́вих |
| орудний | необов’язко́вим | необов’язко́вою | необов’язко́вим | необов’язко́вими |
| місцевий | на/у необов’язко́вому, необов’язко́вім | на/у необов’язко́вій | на/у необов’язко́вому, необов’язко́вім | на/у необов’язко́вих |