необпа́лений – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | необпа́лений | необпа́лена | необпа́лене | необпа́лені |
родовий | необпа́леного | необпа́леної | необпа́леного | необпа́лених |
давальний | необпа́леному | необпа́леній | необпа́леному | необпа́леним |
знахідний | необпа́лений, необпа́леного | необпа́лену | необпа́лене | необпа́лені, необпа́лених |
орудний | необпа́леним | необпа́леною | необпа́леним | необпа́леними |
місцевий | на/у необпа́леному, необпа́ленім | на/у необпа́леній | на/у необпа́леному, необпа́ленім | на/у необпа́лених |