неозбро́єний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | неозбро́єний | неозбро́єна | неозбро́єне | неозбро́єні |
родовий | неозбро́єного | неозбро́єної | неозбро́єного | неозбро́єних |
давальний | неозбро́єному | неозбро́єній | неозбро́єному | неозбро́єним |
знахідний | неозбро́єний, неозбро́єного | неозбро́єну | неозбро́єне | неозбро́єні, неозбро́єних |
орудний | неозбро́єним | неозбро́єною | неозбро́єним | неозбро́єними |
місцевий | на/у неозбро́єному, неозбро́єнім | на/у неозбро́єній | на/у неозбро́єному, неозбро́єнім | на/у неозбро́єних |