| неомонімі́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неомонімі́чний | неомонімі́чна | неомонімі́чне | неомонімі́чні |
| родовий | неомонімі́чного | неомонімі́чної | неомонімі́чного | неомонімі́чних |
| давальний | неомонімі́чному | неомонімі́чній | неомонімі́чному | неомонімі́чним |
| знахідний | неомонімі́чний | неомонімі́чну | неомонімі́чне | неомонімі́чні |
| орудний | неомонімі́чним | неомонімі́чною | неомонімі́чним | неомонімі́чними |
| місцевий | на/у неомонімі́чному, неомонімі́чнім | на/у неомонімі́чній | на/у неомонімі́чному, неомонімі́чнім | на/у неомонімі́чних |