| неофіці́йний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неофіці́йний | неофіці́йна | неофіці́йне | неофіці́йні |
| родовий | неофіці́йного | неофіці́йної | неофіці́йного | неофіці́йних |
| давальний | неофіці́йному | неофіці́йній | неофіці́йному | неофіці́йним |
| знахідний | неофіці́йний, неофіці́йного | неофіці́йну | неофіці́йне | неофіці́йні, неофіці́йних |
| орудний | неофіці́йним | неофіці́йною | неофіці́йним | неофіці́йними |
| місцевий | на/у неофіці́йному, неофіці́йнім | на/у неофіці́йній | на/у неофіці́йному, неофіці́йнім | на/у неофіці́йних |