непарови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | непарови́й | непарова́ | непарове́ | непарові́ |
родовий | непарово́го | непарово́ї | непарово́го | непарови́х |
давальний | непарово́му | непарові́й | непарово́му | непарови́м |
знахідний | непарови́й, непарово́го | непарову́ | непарове́ | непарові́, непарови́х |
орудний | непарови́м | непарово́ю | непарови́м | непарови́ми |
місцевий | на/у непарово́му, непарові́м | на/у непарові́й | на/у непарово́му, непарові́м | на/у непарови́х |