| неперебутни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неперебутни́й | неперебутна́ | неперебутне́ | неперебутні́ |
| родовий | неперебутно́го | неперебутно́ї | неперебутно́го | неперебутни́х |
| давальний | неперебутно́му | неперебутні́й | неперебутно́му | неперебутни́м |
| знахідний | неперебутни́й, неперебутно́го | неперебутну́ | неперебутне́ | неперебутні́, неперебутни́х |
| орудний | неперебутни́м | неперебутно́ю | неперебутни́м | неперебутни́ми |
| місцевий | на/у неперебутно́му, неперебутні́м | на/у неперебутні́й | на/у неперебутно́му, неперебутні́м | на/у неперебутни́х |