| непокі́рливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | непокі́рливий | непокі́рлива | непокі́рливе | непокі́рливі |
| родовий | непокі́рливого | непокі́рливої | непокі́рливого | непокі́рливих |
| давальний | непокі́рливому | непокі́рливій | непокі́рливому | непокі́рливим |
| знахідний | непокі́рливий, непокі́рливого | непокі́рливу | непокі́рливе | непокі́рливі, непокі́рливих |
| орудний | непокі́рливим | непокі́рливою | непокі́рливим | непокі́рливими |
| місцевий | на/у непокі́рливому, непокі́рливім | на/у непокі́рливій | на/у непокі́рливому, непокі́рливім | на/у непокі́рливих |