| непохи́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | непохи́тний | непохи́тна | непохи́тне | непохи́тні |
| родовий | непохи́тного | непохи́тної | непохи́тного | непохи́тних |
| давальний | непохи́тному | непохи́тній | непохи́тному | непохи́тним |
| знахідний | непохи́тний, непохи́тного | непохи́тну | непохи́тне | непохи́тні, непохи́тних |
| орудний | непохи́тним | непохи́тною | непохи́тним | непохи́тними |
| місцевий | на/у непохи́тному, непохи́тнім | на/у непохи́тній | на/у непохи́тному, непохи́тнім | на/у непохи́тних |