| | | | |
| непізна́ваний – прикметник | | | | |
| | | | |
| (якого не пізнають) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | непізна́ваний | непізна́вана | непізна́ване | непізна́вані |
| родовий | непізна́ваного | непізна́ваної | непізна́ваного | непізна́ваних |
| давальний | непізна́ваному | непізна́ваній | непізна́ваному | непізна́ваним |
| знахідний | непізна́ваний, непізна́ваного | непізна́вану | непізна́ване | непізна́вані, непізна́ваних |
| орудний | непізна́ваним | непізна́ваною | непізна́ваним | непізна́ваними |
| місцевий | на/у непізна́ваному, непізна́ванім | на/у непізна́ваній | на/у непізна́ваному, непізна́ванім | на/у непізна́ваних |
