| | | | |
| нерозва́жливий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | нерозва́жливий | нерозва́жлива | нерозва́жливе | нерозва́жливі |
| родовий | нерозва́жливого | нерозва́жливої | нерозва́жливого | нерозва́жливих |
| давальний | нерозва́жливому | нерозва́жливій | нерозва́жливому | нерозва́жливим |
| знахідний | нерозва́жливого, нерозва́жливий | нерозва́жливу | нерозва́жливе | нерозва́жливих, нерозва́жливі |
| орудний | нерозва́жливим | нерозва́жливою | нерозва́жливим | нерозва́жливими |
| місцевий | на/у нерозва́жливому, нерозва́жливім | на/у нерозва́жливій | на/у нерозва́жливому, нерозва́жливім | на/у нерозва́жливих |
