| | | | |
| нерозв’я́зний – прикметник | | | | |
| | | | |
| (якого не можна розв’язати) | | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | нерозв’я́зний | нерозв’я́зна | нерозв’я́зне | нерозв’я́зні |
| родовий | нерозв’я́зного | нерозв’я́зної | нерозв’я́зного | нерозв’я́зних |
| давальний | нерозв’я́зному | нерозв’я́зній | нерозв’я́зному | нерозв’я́зним |
| знахідний | нерозв’я́зний, нерозв’я́зного | нерозв’я́зну | нерозв’я́зне | нерозв’я́зні, нерозв’я́зних |
| орудний | нерозв’я́зним | нерозв’я́зною | нерозв’я́зним | нерозв’я́зними |
| місцевий | на/у нерозв’я́зному, нерозв’я́знім | на/у нерозв’я́зній | на/у нерозв’я́зному, нерозв’я́знім | на/у нерозв’я́зних |
