| неру́дний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неру́дний | неру́дна | неру́дне | неру́дні |
| родовий | неру́дного | неру́дної | неру́дного | неру́дних |
| давальний | неру́дному | неру́дній | неру́дному | неру́дним |
| знахідний | неру́дний | неру́дну | неру́дне | неру́дні |
| орудний | неру́дним | неру́дною | неру́дним | неру́дними |
| місцевий | на/у неру́дному, неру́днім | на/у неру́дній | на/у неру́дному, неру́днім | на/у неру́дних |