| | | | |
| несамокрити́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | несамокрити́чний | несамокрити́чна | несамокрити́чне | несамокрити́чні |
| родовий | несамокрити́чного | несамокрити́чної | несамокрити́чного | несамокрити́чних |
| давальний | несамокрити́чному | несамокрити́чній | несамокрити́чному | несамокрити́чним |
| знахідний | несамокрити́чний, несамокрити́чного | несамокрити́чну | несамокрити́чне | несамокрити́чні, несамокрити́чних |
| орудний | несамокрити́чним | несамокрити́чною | несамокрити́чним | несамокрити́чними |
| місцевий | на/у несамокрити́чному, несамокрити́чнім | на/у несамокрити́чній | на/у несамокрити́чному, несамокрити́чнім | на/у несамокрити́чних |
