| нескі́нчений – прикметник | ||||
| (незакінчений) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нескі́нчений | нескі́нчена | нескі́нчене | нескі́нчені |
| родовий | нескі́нченого | нескі́нченої | нескі́нченого | нескі́нчених |
| давальний | нескі́нченому | нескі́нченій | нескі́нченому | нескі́нченим |
| знахідний | нескі́нчений, нескі́нченого | нескі́нчену | нескі́нчене | нескі́нчені, нескі́нчених |
| орудний | нескі́нченим | нескі́нченою | нескі́нченим | нескі́нченими |
| місцевий | на/у нескі́нченому, нескі́нченім | на/у нескі́нченій | на/у нескі́нченому, нескі́нченім | на/у нескі́нчених |