| несу́джений – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | несу́джений | несу́джена | несу́джене | несу́джені |
| родовий | несу́дженого | несу́дженої | несу́дженого | несу́джених |
| давальний | несу́дженому | несу́дженій | несу́дженому | несу́дженим |
| знахідний | несу́дженого, несу́джений | несу́джену | несу́джене | несу́джених, несу́джені |
| орудний | несу́дженим | несу́дженою | несу́дженим | несу́дженими |
| місцевий | на/у несу́дженому, несу́дженім | на/у несу́дженій | на/у несу́дженому, несу́дженім | на/у несу́джених |
| [рідко] | ||||