| несумі́жний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | несумі́жний | несумі́жна | несумі́жне | несумі́жні |
| родовий | несумі́жного | несумі́жної | несумі́жного | несумі́жних |
| давальний | несумі́жному | несумі́жній | несумі́жному | несумі́жним |
| знахідний | несумі́жний | несумі́жну | несумі́жне | несумі́жні |
| орудний | несумі́жним | несумі́жною | несумі́жним | несумі́жними |
| місцевий | на/у несумі́жному, несумі́жнім | на/у несумі́жній | на/у несумі́жному, несумі́жнім | на/у несумі́жних |