| | | | |
| несупере́чливий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | несупере́чливий | несупере́члива | несупере́чливе | несупере́чливі |
| родовий | несупере́чливого | несупере́чливої | несупере́чливого | несупере́чливих |
| давальний | несупере́чливому | несупере́чливій | несупере́чливому | несупере́чливим |
| знахідний | несупере́чливий, несупере́чливого | несупере́чливу | несупере́чливе | несупере́чливі, несупере́чливих |
| орудний | несупере́чливим | несупере́чливою | несупере́чливим | несупере́чливими |
| місцевий | на/у несупере́чливому, несупере́чливім | на/у несупере́чливій | на/у несупере́чливому, несупере́чливім | на/у несупере́чливих |
