| | | | |
| несупере́чний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | несупере́чний | несупере́чна | несупере́чне | несупере́чні |
| родовий | несупере́чного | несупере́чної | несупере́чного | несупере́чних |
| давальний | несупере́чному | несупере́чній | несупере́чному | несупере́чним |
| знахідний | несупере́чний, несупере́чного | несупере́чну | несупере́чне | несупере́чні, несупере́чних |
| орудний | несупере́чним | несупере́чною | несупере́чним | несупере́чними |
| місцевий | на/у несупере́чному, несупере́чнім | на/у несупере́чній | на/у несупере́чному, несупере́чнім | на/у несупере́чних |
