| неуті́шний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | неуті́шний | неуті́шна | неуті́шне | неуті́шні |
| родовий | неуті́шного | неуті́шної | неуті́шного | неуті́шних |
| давальний | неуті́шному | неуті́шній | неуті́шному | неуті́шним |
| знахідний | неуті́шний, неуті́шного | неуті́шну | неуті́шне | неуті́шні, неуті́шних |
| орудний | неуті́шним | неуті́шною | неуті́шним | неуті́шними |
| місцевий | на/у неуті́шному, неуті́шнім | на/у неуті́шній | на/у неуті́шному, неуті́шнім | на/у неуті́шних |