| | | | |
| новонарече́ний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | новонарече́ний | новонарече́на | новонарече́не | новонарече́ні |
| родовий | новонарече́ного | новонарече́ної | новонарече́ного | новонарече́них |
| давальний | новонарече́ному | новонарече́ній | новонарече́ному | новонарече́ним |
| знахідний | новонарече́ний, новонарече́ного | новонарече́ну | новонарече́не | новонарече́ні, новонарече́них |
| орудний | новонарече́ним | новонарече́ною | новонарече́ним | новонарече́ними |
| місцевий | на/у новонарече́ному, новонарече́нім | на/у новонарече́ній | на/у новонарече́ному, новонарече́нім | на/у новонарече́них |
