| новотві́р – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | новотві́р | новотво́ри |
| родовий | новотво́ру | новотво́рів |
| давальний | новотво́ру, новотво́рові | новотво́рам |
| знахідний | новотві́р | новотво́ри |
| орудний | новотво́ром | новотво́рами |
| місцевий | на/у новотво́рі | на/у новотво́рах |
| кличний | новотво́ре* | новотво́ри* |