| | | | |
| новоутво́рений – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | новоутво́рений | новоутво́рена | новоутво́рене | новоутво́рені |
| родовий | новоутво́реного | новоутво́реної | новоутво́реного | новоутво́рених |
| давальний | новоутво́реному | новоутво́реній | новоутво́реному | новоутво́реним |
| знахідний | новоутво́рений | новоутво́рену | новоутво́рене | новоутво́рені |
| орудний | новоутво́реним | новоутво́реною | новоутво́реним | новоутво́реними |
| місцевий | на/у новоутво́реному, новоутво́ренім | на/у новоутво́реній | на/у новоутво́реному, новоутво́ренім | на/у новоутво́рених |
