| нори́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | нори́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | норі́мо, норі́м | |
| 2 особа | нори́ | норі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | нори́тиму | нори́тимемо, нори́тимем |
| 2 особа | нори́тимеш | нори́тимете |
| 3 особа | нори́тиме | нори́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | норю́ | норимо́, нори́м |
| 2 особа | нори́ш | норите́ |
| 3 особа | нори́ть | норя́ть |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| норячи́ | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | нори́в | нори́ли |
| жін. р. | нори́ла | |
| сер. р. | нори́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| нори́вши | ||