| | |
| нотува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нотува́тися, нотува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ноту́ймося, ноту́ймось |
| 2 особа | ноту́йся, ноту́йсь | ноту́йтеся, ноту́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нотува́тимуся, нотува́тимусь | нотува́тимемося, нотува́тимемось, нотува́тимемся |
| 2 особа | нотува́тимешся | нотува́тиметеся, нотува́тиметесь |
| 3 особа | нотува́тиметься | нотува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | ноту́юся, ноту́юсь | ноту́ємося, ноту́ємось, ноту́ємся |
| 2 особа | ноту́єшся | ноту́єтеся, ноту́єтесь |
| 3 особа | ноту́ється | ноту́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ноту́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нотува́вся, нотува́всь | нотува́лися, нотува́лись |
| жін. р. | нотува́лася, нотува́лась |
| сер. р. | нотува́лося, нотува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нотува́вшись |
