нізчи́мний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | нізчи́мний | нізчи́мна | нізчи́мне | нізчи́мні |
родовий | нізчи́много | нізчи́мної | нізчи́много | нізчи́мних |
давальний | нізчи́мному | нізчи́мній | нізчи́мному | нізчи́мним |
знахідний | нізчи́мний | нізчи́мну | нізчи́мне | нізчи́мні |
орудний | нізчи́мним | нізчи́мною | нізчи́мним | нізчи́мними |
місцевий | на/у нізчи́мному, нізчи́мнім | на/у нізчи́мній | на/у нізчи́мному, нізчи́мнім | на/у нізчи́мних |
[розм.] |