| ні́мчити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | ні́мчити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ні́мчімо, ні́мчім | |
| 2 особа | ні́мчи | ні́мчіть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ні́мчу | ні́мчимо, ні́мчим |
| 2 особа | ні́мчиш | ні́мчите |
| 3 особа | ні́мчить | ні́мчать |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | ні́мчив | ні́мчили |
| жін.р. | ні́мчила | |
| сер.р. | ні́мчило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| ні́мчений | ||
| Безособова форма | ||
| ні́мчено | ||
| Дієприслівник | ||
| ні́мчивши | ||