| | |
| обблюва́тися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обблюва́тися, обблюва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обблю́ймося, обблю́ймось |
| 2 особа | обблю́йся, обблю́йсь | обблю́йтеся, обблю́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обблюю́ся, обблюю́сь | обблюємо́ся, обблюємо́сь, обблює́мся |
| 2 особа | обблює́шся | обблюєте́ся, обблюєте́сь |
| 3 особа | обблює́ться | обблюю́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обблюва́вся, обблюва́всь | обблюва́лися, обблюва́лись |
| жін.р. | обблюва́лася, обблюва́лась |
| сер.р. | обблюва́лося, обблюва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обблюва́вшись |
