| | |
| оббува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оббува́тися, оббува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | оббу́ваймося, оббу́ваймось |
| 2 особа | оббу́вайся, оббу́вайсь | оббу́вайтеся, оббу́вайтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оббува́тимуся, оббува́тимусь | оббува́тимемося, оббува́тимемось, оббува́тимемся |
| 2 особа | оббува́тимешся | оббува́тиметеся, оббува́тиметесь |
| 3 особа | оббува́тиметься | оббува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | оббу́ваюся, оббу́ваюсь | оббу́ваємося, оббу́ваємось, оббу́ваємся |
| 2 особа | оббу́ваєшся | оббу́ваєтеся, оббу́ваєтесь |
| 3 особа | оббу́вається | оббу́ваються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| оббу́ваючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | оббува́вся, оббува́всь | оббува́лися, оббува́лись |
| жін. р. | оббува́лася, оббува́лась |
| сер. р. | оббува́лося, оббува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| оббува́вшись |
