| оббілува́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (обробити тушу) | ||
| Інфінітив | оббілува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | оббілу́ймо | |
| 2 особа | оббілу́й | оббілу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | оббілу́ю | оббілу́ємо, оббілу́єм |
| 2 особа | оббілу́єш | оббілу́єте |
| 3 особа | оббілу́є | оббілу́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | оббілува́в | оббілува́ли |
| жін.р. | оббілува́ла | |
| сер.р. | оббілува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| оббіло́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| оббіло́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| оббілува́вши | ||