| обвуглі́лий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обвуглі́лий | обвуглі́ла | обвуглі́ле | обвуглі́лі |
| родовий | обвуглі́лого | обвуглі́лої | обвуглі́лого | обвуглі́лих |
| давальний | обвуглі́лому | обвуглі́лій | обвуглі́лому | обвуглі́лим |
| знахідний | обвуглі́лий, обвуглі́лого | обвуглі́лу | обвуглі́ле | обвуглі́лі, обвуглі́лих |
| орудний | обвуглі́лим | обвуглі́лою | обвуглі́лим | обвуглі́лими |
| місцевий | на/в обвуглі́лому, обвуглі́лім | на/в обвуглі́лій | на/в обвуглі́лому, обвуглі́лім | на/в обвуглі́лих |