| | |
| обві́тритися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обві́тритися, обві́тритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обві́трімося, обві́трімось, обві́трімся |
| 2 особа | обві́трися, обві́трись | обві́тріться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обві́трюся, обві́трюсь | обві́тримося, обві́тримось, обві́тримся |
| 2 особа | обві́тришся | обві́тритеся, обві́тритесь |
| 3 особа | обві́триться | обві́тряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обві́трився, обві́тривсь | обві́трилися, обві́трились |
| жін.р. | обві́трилася, обві́трилась |
| сер.р. | обві́трилося, обві́трилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обві́трившись |
