| обдури́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обдури́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обдурі́мо, обдурі́м | |
| 2 особа | обдури́ | обдурі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обдурю́ | обду́римо, обду́рим |
| 2 особа | обду́риш | обду́рите |
| 3 особа | обду́рить | обду́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обдури́в | обдури́ли |
| жін.р. | обдури́ла | |
| сер.р. | обдури́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обду́рений | ||
| Безособова форма | ||
| обду́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| обдури́вши | ||