| обду́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | обду́тий | обду́та | обду́те | обду́ті |
| родовий | обду́того | обду́тої | обду́того | обду́тих |
| давальний | обду́тому | обду́тій | обду́тому | обду́тим |
| знахідний | обду́тий, обду́того | обду́ту | обду́те | обду́ті, обду́тих |
| орудний | обду́тим | обду́тою | обду́тим | обду́тими |
| місцевий | на/в обду́тому, обду́тім | на/в обду́тій | на/в обду́тому, обду́тім | на/в обду́тих |