| обезво́лити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезво́лити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезво́льмо | |
| 2 особа | обезво́ль | обезво́льте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезво́лю | обезво́лимо, обезво́лим |
| 2 особа | обезво́лиш | обезво́лите |
| 3 особа | обезво́лить | обезво́лять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезво́лив | обезво́лили |
| жін.р. | обезво́лила | |
| сер.р. | обезво́лило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обезво́лений | ||
| Безособова форма | ||
| обезво́лено | ||
| Дієприслівник | ||
| обезво́ливши | ||