| | | | |
| обезгла́влений – дієприкметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | обезгла́влений | обезгла́влена | обезгла́влене | обезгла́влені |
| родовий | обезгла́вленого | обезгла́вленої | обезгла́вленого | обезгла́влених |
| давальний | обезгла́вленому | обезгла́вленій | обезгла́вленому | обезгла́вленим |
| знахідний | обезгла́влений, обезгла́вленого | обезгла́влену | обезгла́влене | обезгла́влені, обезгла́влених |
| орудний | обезгла́вленим | обезгла́вленою | обезгла́вленим | обезгла́вленими |
| місцевий | на/в обезгла́вленому, обезгла́вленім | на/в обезгла́вленій | на/в обезгла́вленому, обезгла́вленім | на/в обезгла́влених |
