| обезжи́рити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезжи́рити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезжи́рмо | |
| 2 особа | обезжи́р | обезжи́рте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезжи́рю | обезжи́римо, обезжи́рим |
| 2 особа | обезжи́риш | обезжи́рите |
| 3 особа | обезжи́рить | обезжи́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезжи́рив | обезжи́рили |
| жін.р. | обезжи́рила | |
| сер.р. | обезжи́рило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обезжи́рений | ||
| Безособова форма | ||
| обезжи́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| обезжи́ривши | ||