| | |
| обезземе́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезземе́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезземе́люймо |
| 2 особа | обезземе́люй | обезземе́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезземе́люватиму | обезземе́люватимемо, обезземе́люватимем |
| 2 особа | обезземе́люватимеш | обезземе́люватимете |
| 3 особа | обезземе́люватиме | обезземе́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезземе́люю | обезземе́люємо, обезземе́люєм |
| 2 особа | обезземе́люєш | обезземе́люєте |
| 3 особа | обезземе́лює | обезземе́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезземе́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезземе́лював | обезземе́лювали |
| жін. р. | обезземе́лювала |
| сер. р. | обезземе́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обезземе́люваний |
| Безособова форма |
| обезземе́лювано |
| Дієприслівник |
| обезземе́лювавши |
