| | |
| обезсла́влювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезсла́влювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезсла́влюймо |
| 2 особа | обезсла́влюй | обезсла́влюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезсла́влюватиму | обезсла́влюватимемо, обезсла́влюватимем |
| 2 особа | обезсла́влюватимеш | обезсла́влюватимете |
| 3 особа | обезсла́влюватиме | обезсла́влюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезсла́влюю | обезсла́влюємо, обезсла́влюєм |
| 2 особа | обезсла́влюєш | обезсла́влюєте |
| 3 особа | обезсла́влює | обезсла́влюють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| обезсла́влюючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | обезсла́влював | обезсла́влювали |
| жін. р. | обезсла́влювала |
| сер. р. | обезсла́влювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| обезсла́влюваний |
| Безособова форма |
| обезсла́влювано |
| Дієприслівник |
| обезсла́влювавши |
