| | |
| обезсме́ртитися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | обезсме́ртитися, обезсме́ртитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обезсме́ртьмося, обезсме́ртьмось |
| 2 особа | обезсме́рться | обезсме́ртьтеся, обезсме́ртьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обезсме́рчуся, обезсме́рчусь | обезсме́ртимося, обезсме́ртимось, обезсме́ртимся |
| 2 особа | обезсме́ртишся | обезсме́ртитеся, обезсме́ртитесь |
| 3 особа | обезсме́ртиться | обезсме́ртяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обезсме́ртився, обезсме́ртивсь | обезсме́ртилися, обезсме́ртились |
| жін.р. | обезсме́ртилася, обезсме́ртилась |
| сер.р. | обезсме́ртилося, обезсме́ртилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обезсме́ртившись |
