| обезціни́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обезціни́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обезціні́мо, обезціні́м | |
| 2 особа | обезціни́ | обезціні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обезціню́ | обезці́нимо, обезці́ним |
| 2 особа | обезці́ниш | обезці́ните |
| 3 особа | обезці́нить | обезці́нять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обезціни́в | обезціни́ли |
| жін.р. | обезціни́ла | |
| сер.р. | обезціни́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| обезці́нений | ||
| Безособова форма | ||
| обезці́нено | ||
| Дієприслівник | ||
| обезціни́вши | ||