| обелені́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | обелені́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обелені́ймо | |
| 2 особа | обелені́й | обелені́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обелені́ю | обелені́ємо, обелені́єм |
| 2 особа | обелені́єш | обелені́єте |
| 3 особа | обелені́є | обелені́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обелені́в | обелені́ли |
| жін.р. | обелені́ла | |
| сер.р. | обелені́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обелені́вши | ||