| оберегови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | оберегови́й | оберегова́ | оберегове́ | оберегові́ |
| родовий | оберегово́го | оберегово́ї | оберегово́го | оберегови́х |
| давальний | оберегово́му | оберегові́й | оберегово́му | оберегови́м |
| знахідний | оберегови́й, оберегово́го | оберегову́ | оберегове́ | оберегові́, оберегови́х |
| орудний | оберегови́м | оберегово́ю | оберегови́м | оберегови́ми |
| місцевий | на/в оберегово́му, оберегові́м | на/в оберегові́й | на/в оберегово́му, оберегові́м | на/в оберегови́х |