| | |
| оберегти́ся – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | оберегти́ся, оберегти́сь |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | обережі́мося, обережі́мось, обережі́мся |
| 2 особа | обережи́ся, обережи́сь | обережі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | обережу́ся, обережу́сь | обережемо́ся, обережемо́сь, обереже́мся |
| 2 особа | обереже́шся | обережете́ся, обережете́сь |
| 3 особа | обереже́ться | обережу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | обері́гся | оберегли́ся, оберегли́сь |
| жін.р. | оберегла́ся, оберегла́сь |
| сер.р. | оберегло́ся, оберегло́сь |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| обері́гшись |
