| оберегти́ – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | оберегти́ | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | обережі́мо, обережі́м | |
| 2 особа | обережи́ | обережі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | обережу́ | обережемо́, обереже́м |
| 2 особа | обереже́ш | обережете́ |
| 3 особа | обереже́ | обережу́ть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | обері́г | оберегли́ |
| жін.р. | оберегла́ | |
| сер.р. | оберегло́ | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| обері́гши | ||